Терники

ТЕРНИКИ
Які колючі терники,
Ростуть кучніше скраю в полі.
Живуть у них зимой вовки
Бо іншої немає волі.
Погрітись зайці забігають,
Бо терники гостям успіх.
Лисиці логово це знають,
І путають мисливцям слід.
Гриміла вранці стрілянина,
Косий забіг у терники.
А тут вовки – лиха година,
Сидять відкривши язики.
Мисливці гупають ногами,
Ось тут кричать, у тернику.
Вовки тишком до своей ями,
Косий приліг на бугорку.
Та тут лисиця, ось ходила,
Ось вовчий чи собачий слід.
Терник мисливці окружили,
Гуртом присіли на обід.
Рушниці в купу притулили,
Пухнатий сипав білий сніг.
Косий зібрав останні сили,
Що тут, що там і кинувсь в біг.
Та й не помітили косого,
Обід зайшов до темряви.
Співаючи пішли додому,
Ми завтра прийдем в терники.
Вовки вилазять мокрі з ліжка,
Деж наш спаситель подівавсь.
Якби не він – в усіх усмішка,
Здирали б шкури свіжі з нас.
Мисливцям всеж пораду дам,
Повірте страхоті зайцям.
Їх не спасають терники,
Бо там лисиці та вовки.