Сорока
Діла-діла! Кого хоронять?
Всі влаштувались коло пня,
Бринчали струни, гомотня.
Дирявий бубон вовк приніс,
Бобер-припер віолончель.
Висить обьява на весь ліс,
Зібрати лісовий квартет.
І вмить сорока за сопілкой,
Ще дідусева у гнізді.
Вмостилась на дубовій гілці,
Жде коли вийдуть – піснярі.
На пень виходять лис і заєць,
Затихло, струни не бринчать.
Сьогодні мовлять, буде свято,
Квартет свій будем обновлять.
Н пні зьявився Соловейко,
Заграли рідну лісову.
Якось не владі музиканти,
Скрипіли, били ту струну.
Ведмідь на скрипці не умів,
Рука по бубоні шкиляла.
Сорока на сопілці спів,
Під Соловейка підбирала.
Згадали старого: СОРОКУ!
Хороший в лісі був скрипач.
Все перше Соловью, сороці,
Квартет невдалий був
– ХОЧ ПЛАЧ!!
2005 рік.
Свидетельство о публикации №119041605620