Ти промовив, що в мене є хист, і цнотливі як яблука очі...
Та ти збоченець, ще й мазохіст! А твій "штуцер", ще досі робочий?
На мозолю мою наступив й закохався, як плюшевий цуцик?
Хапай з льоту та більш не тупи - розумію, що ти не Конфуцій!
Не тремти - я тебе не вкушу. Мову тіла вивчай почуттями...
Пригорнись, та вдягни парашут - політаємо разом з птахами
На майданчику сьомих небес! Поцілунок життя - в першім танці...
Як білизну зніму з тебе стрес! Що, тепер ми з тобою коханці?!
Твої руки на стегнах моїх - до нестями, як сонце гарячі...
Я жадаю розхристаних втіх, мої рухи легкі, нетерплячі.
Ми сплетіння вподобаних мрій. Ти грайливо стурбований блазень,
Що вустами торкається вій і шепоче: - Жадаю!, в екстазі...
11/04/2019
Я жадаю розхристаних втiх
© Copyright: Семисветик 2, 2019
Свидетельство о публикации №119041506008
Свидетельство о публикации №119041506008
Рецензии