Пугало
ПУГАЛО.
В соняшниках пугало
Високо стоїть,
Як побачить горобець,
Так і геть летить.
Бджоли не бояться, жах,
Та й таскають мед.
Пугало, воно від птах,
Від других потреб.
Перейшли бджоли на мак,
Соняшник відцвів.
На пугалі якось грак
Молодий присів.
Осінь бідна на їду,
Шлапку обхопив.
Та й клює, мов лободу,
Їсти захотів.
Горобець дививсь, дививсь,
Став собі просить:
«Граку можно, мені ні»?
Пугало мовчить.
Полетів, всім розповів,
Соняшник поспів.
Йього грак уже клював,
Чорт той розрішив.
Коло пугала рясою
Лушпайки лежать.
Хвалять, хвалять горобця,
За йього талант.
14 вересня 2010 року
Свидетельство о публикации №119041505790