Повоюемо за сiч
Стоп козаче, напиши ще.
Я макітру зьїв сметани.
Знаю видержуть штани,
Бо сметана не банани.
Щоб дарунка не просив,
Предай оцю сорочку,
Дід Свірід її носив,
Потім підсипали квочку.
Ха-ха-ха!!! Дарунок добрий!
Може турку ще й штани.
Ті що в пугалі сорокам,
Були зняті з сатани.
Ні козаки, встав чубатий,
Бо роздаримо всю січ.
Он він правильно гутаре,
Наступає темна ніч.
Нам дозори виставляти,
Підточити сабельки.
А листа нехай чітають,
Бо короткі в них клинки.
Як приказом розійшлися,
Тільки сміх не покидав.
Як же турок обозлиться,
А нехай! В нас більше прав.
Ми не просимо їх в гості,
Виступають вони в ніч.
Бачуть, бачуть наші очі,
Повоюемо за січ!
1 липня 2007 року.
Свидетельство о публикации №119041505781