Діти, мої діти, що ж ви наробили?
Погруддя зірвали, ноги залишили,
соромно дивитись, на те, що зробили
давнішніх померлих, пам"ять осквернили.
Дивляться всі люди, на таку культуру
та на постаменти з лишками скульптури,
так колись зривали ті, яких зривають,
а ті, що зривають, таку ж долю мають.
Не беріть у злобі, гріх на свою душу,
не чіпайте вмерлих, вам сказати мушу,
не цурайтесь Бога, та не робіть кривди,
тому, що вже скоро, Божа кара прийде.
За гріх перед Богом, та перед народом
до вас Божа кара, також прийде згодом,
а хто буде грішний, то хай пам"ятає
на нього теж кара, у муках чекає.
- Покайтеся діти, поки ще не пізно,
для чого вам треба, гріхи Комунізму.
Укр. Д1ти, мо1 д1ти
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119041500527
Свидетельство о публикации №119041500527
Рецензии