ПЕРЕПОЛОХ.
На сходці біля пня
Зібрались не чітать вірші.
Якесь у лісі гавкотня,
Зьявилось у нічній тиші.
Медвідь і той почув,
У буреломі спав,
Чи хтось йього гукнув,
Навіщо, в ніч позвав.
Зібрались вовк, лиса, медвідь
Та мешканці другі.
Медвідь за словом не поліз:
-Нам заважають спати, друзі.
Всіх оглянув неспаним оком,
Прибігли навіть їжаки,
Не прилетіли лиш сороки,
Гніздо мостили по весні.
Лисиця зразу: це вони
Всю ніч носили, стрекотали.
Хоча сама біля нори
Перед лисом витанцювала.
А вовк розгублено завів:
То це ж весна :- гадає думку,
Нема одних тільки чортів,
Ті сняться тихо і без шуму.
Так не знайшовши крайнього,
Схід невтямовано рішив:
Бо глянула на зайця всі-
Це він ногами тупотів,
Який із жаху все тремтів.
Переполох
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2019
Свидетельство о публикации №119041504695
Свидетельство о публикации №119041504695
Рецензии