Молодим бобрам
Коло тихого ставка,
Відділили новім місці
Впавший дуб, очерета.
Розпорядження Михайла,
Проти хто? Оголосив
Дав добро голосуванню,
Цей куточок для бобрів.
Весну, літо все старались,
З дуба лиш остався ствіл.
На зиму всеж перебрались,
В свій дубовий новий дім.
Та зима находить кришу,
Розкраснілася лиса.
Глянь бобри живуть, а в неї,
Куріня свого нема.
Всі нахвали по лисиці,
Знов Михайло голосив.
Як же так лісной цариці,
Не построїли ми дім.
А вона до нього з лаской,
Може глянеш на бобрів.
Він же їм великуватий,
На зиму б мене вмістив.
І Ведмідь знайшов причину,
Помістив лису у дім,
Заваліть оту Осину,
З неї кращий буде дім.
КОНЮ ПОНЯТНО!!!
5 жовтня 2005 року.
Свидетельство о публикации №119041504450