Я не можу забути кохання,
Хоч від мене пішла, ти давно,
Свіжий вітер приносить прохання,
Поверни не допите вино.
Чим старіше воно то міцніше
І не наша в розлуці вина,
Вже бузок вітер знову колише,
Повернулась красуня весна.
Може, ти покохала другого,
Чи засліплена блиском монет,
Та була подарована Богом,
Пише вірші про тебе поет.
Я звертаюсь до, тебе на пасху,
Коли котики вкриють вербу,
Подаруй мені спокій і ласку,
Прожени з серця біль та журбу.
Та минають в самотності роки,
Те кохання було головне,
Доля різні давала уроки,
Обділивши одного, мене.
Я не можу забути кохання,
Ще не змило холодним дощем,
Свіжий вітер приносить вагання,
А самотність оголює щем.
Не допите вино
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2019
Свидетельство о публикации №119041407393
Свидетельство о публикации №119041407393
Рецензии