***
Журбу відчули соловьї,
Не стало співака у лісі,
Сороки вдень – сичі вночі,
Розносили жахливі річі.
Лиса, і та прийшла на схід,
Бо соловьят вона жаліла.
Такий веселий був квартет,
На навчання лисят водила.
Басили альтом медведі,
Вовки в співрядді тихо вили.
Сороки, соловьї, грачі,
Як Соловей сказав, робили.
Тепер несли йього в труні
На кращім місці поховати.
Ось виростуть йього сини,
І зможе хтось, квартет зібрати.
Не ладився без нього спів
Про долю що так покарала.
«Нащо покинув нас, співців».
-Все Соловьїха причитала!
1 серпня 2006 року.
Журба
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2019
Свидетельство о публикации №119041407222
Свидетельство о публикации №119041407222
Рецензии