ДВІ ВОВЧИХИ...
Дві вовчихи скалять зуби,
Аж скриплять десна.
Ділять вовчу шкуру
Яка ще жива.
Напідпитку вовк блукав,
Припудрений цвітом,
Якраз з яблонь облітав,
Де під нею він лежав.
Очі сірі вилупив,
Упізнав коханих.
Та й розмову схвачених
Уявив відразу.
Хотів боком обернутись
Та йього впізнали,
І обидві так ласкаво
«Просимо» - сказали.
А чи нас не впізнаєш,
Коханий красавець.
Котрій обіцяв овець
Принести – гадаєш.
Ми обидві і прийшли,
Де твій подарунок,
Пересохло у душі
І зажався шлунок.
А ми ще скандал зібрали,
В нього шкура й ноги.
Тьху на тебе, гиднику,
І забудь дороги.
І завили ау-у-у-
Свою пісню жалібну,
Як почувши зов по краю,
Побрели у вовчу стаю.
2004 рік.
дв вовчихи
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2019
Свидетельство о публикации №119041407163
Свидетельство о публикации №119041407163
Рецензии