В дорогу знову кличе чужина
Чужий народ,традиції і мова
А вдома,білим цвітом край вікна
Розквітне вишня,забуяе знову.
А вдома мовчки вийде на поріг
Своя,рідненька,українка мати
Скажіть царі,їй скільки так стояти?
Ждучи дітей,з невідомих доріг.
Вели ви нас,до світлої мети
І за чию ви боретесь свободу
Ви ж навіть і не звірі-ви кати
Ви п'єте кров,із власного народу.
Та бачить Бог,прийде таки той час
Для тих,у кого вілли на Маямі
За смерть,за кров,за гіркий хліб для нас
Удавитесь ви нашими сльозами!
Дорога
© Copyright: Тень Солнца 2, 2019
Свидетельство о публикации №119041208279
Свидетельство о публикации №119041208279
Рецензии