Не можу про дитинство рзказати,
не можу навіть думати про нього,
тому, що відчувавв весь час гіркоту
та не просив ні в кого допомоги.
Я не бажаю те минуле повертати,
нічого в ньому гарного не бачив,
щоб знову на собі все відчути
та в ішого таке життя ввбачати.
Коли хтось нагадає про минуле
то завжди сльози на моїх очах,
та те, що пережив, не всі відчули,
я ж на собі відчув великий жах.
Весь час холодний та напіівголодний
в старій фуфайці та не кращій шапці,
не мав перепочинку в дні суботні,
а після школи брався до роботи,
Ходив по воду до ставка й криниці.
Пиляв для палива на вулиці дрова,
боліли руки від тяжкої праці,
та кожний день крутили жорнова.
У тому одязі в якому працюували
в холодну осінь та міцний мороз,
до школи йшли, бо кращого не мали,
шкода було тоді себе, до сльоз.
Укр. Дитинство
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119041206922
Свидетельство о публикации №119041206922
Рецензии