Исходник: https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=45851&poem=295615
Ви чимчикуєте повз мене, а через мить Вас вже нема...
І знову день, як шлях буденний, і знову на душі зима.
Куди подіти ту самотність, що пригортає до пітьми?
Як ті хмаринки безтурботні полину й я - мій сум візьми.
Візьми ще й біль і відчай щемний, і розпорошені думки -
Життя минуло так даремно, неначе сон, лихі казки...
Сніг замітає слід примарний, що проводжаю в небуття.
Мій Боже, звідки в серці чари, що спопеляють каяттям?
2018-12-21
* * *
Мне кажется Вы ранены любовью
И ничего вокруг не замечая,
Любуетесь нежданною судьбою
В преддверии заоблачного рая...
2018-12-22
А через мить Вас вже нема
© Copyright: Каверомания, 2019
Свидетельство о публикации №119041202680
Свидетельство о публикации №119041202680
Рецензии