Чужий мужчина мiй

Мені, по правді, вже байдуже,
Що ти тепер герой не мій.
При зустрічі сказала б, друже:
— Привіт, мужчина мій чужий!

Не зрозуміти лаві в парку,
Їй часом просто невтямки,
Сховалась правда в закамарку —
Хто ж винен? Я? Чи, може, — ти?

Було мені з тобою важко:
В обрАзах був глухий, німий …
Як часто жалив ти, мов пташку,
Мене, чужий мужчина мій!

З тобою йшли по краю прірви.
І що тепер? Хоч вовком вий!
І в щастя наше ти не вірив…
Так, ти — мужчина… Та не мій!

5. 04. 2019 рік
Картинка з інтернету

Переклад: Крайнюк Надія

Автор вірша Міла Котова
http://www.stihi.ru/2017/09/04/4289


Рецензии
Сподобалось. Гарна робота. Дякую за насолоду читати справжнє.

Нина Трало   02.05.2019 19:57     Заявить о нарушении
О! Ніночко, дуже рада Вас бачити-читати!
Дякую за коментар! Приємно.
Успіхів, радості, щастя, миру!

Надежда Крайнюк   02.05.2019 21:55   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.