CXLIII
МНЕ ОДИНАКОВО
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: «Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись».
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас Шевченко
Мне одинаково: иль жить я буду здесь, в России,
Или когда-нибудь в страну уеду Украину;
Ведь два народа же всегда равны себе по силе,
Их можно полностью любить, а не наполовину.
Россия, как и Украина, одинакова мила...
XXIX.III.MMXV
Мантурово
143. Мне одинаково
© Copyright: Первый Форз, 2019
Свидетельство о публикации №119040708500
Свидетельство о публикации №119040708500
Рецензии