МОРЕ З ХМАР
Відчайдушно шматує мій день,
Жмари здибились білими крилами,
Вимагаючи віршів й пісень...
Вітер рвучко здіймає весь смуток мій
І розмішує в вареві хмар...
Я програла без бою останній бій,
Може небо вгамує цей жар.
Може втопить в сніговиську хмарності
І відродить, як промінь, любов,
Що втомилась від суму й безжальності --
Вона хоче всміхатися знов...
А на небі дива відбуваються --
Наче море, чи то океан --
Хмари поштовхом в землю вриваються
І лягають на фотоекран. ..
Свидетельство о публикации №119040609031