ГЕНОЦИД
Відчуй присутність зла,
Ми – в землю врощені,
І впадем перегноєм тла
Німі замертво й зморщені
У плоть її. Стиглі тіла…
А душі, в добре зрошені,
Чи є насінням? Для гріха
Там сіячем зпорошені
Зерна чого? І хто це зна?
Всі до життя запрошені…
Любов зколуплена була
З сердець дитячих і в вогні
На долю попелом лягла
Смерть обійняти у різдві.
А блуд на пошук нарекла
Спрага наживи. І в борні
За істину оман зросла
Квітка буття чи лан стерні?
Світанок зорь ніч заплела.
Та вже не кожен у весні
Зустріне сяйво. Відцвіла
Й зів’яла іскра. Згасли дні.
Людина в морок відійшла…
В несамовитій цій війні
Долає світ безмежна мла.
Добро ж і зло ведуть пісні,
Що вічність людству замала
Й колиску вбожено в труні.
Павло Гай-Нижник
6 квітня 2019 р.
Геноцид
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2019
Свидетельство о публикации №119040607645
Свидетельство о публикации №119040607645
Рецензии
