Св тотворення

    Світотворення
     Поема


         Отцю і Сину і Духу Святому в любові
         присвячується


1

Вага – о, точно! – це
     є тільки у житті.
Як я радів –
   що Ти радів!!!
Ти землю
підійнять
хотів!..


Радій, та клич
до дій –
і отоді –
ви чули через
мене – снасть?


Не впасть!
Прості
   й ніби прості
в куті
розумні
отоді
в красі –
припряжені
чи в самоті –
чи йойкають –
     оті й оті!


Що я! як ти
вродивсь у висоті –
і всі? –
то буде добре лиш у
                Висоті!..


І крила через
мене – дасть!


2

Хліб, цукор, глибини, світла печаль
світла печаль – серця сльози
хто кого любить,
про того серцем думає
за тим скучає
чогось йому такий жаль
в серці роси


Хліб, цукор, стабільність, світла печаль
і за ким я скучаю?
де ти, Батьку, – безсмертна
скрижаль?
з ким я вип’ю чаю?


Хліб, цукор, блискавки безодень
жаль
стіл, на столі стакан порожній...
випий мене, Батьку, –
з серця печаль
я як є подорожній


Хліб, цукор, не знаю
світла печаль
простір чи що трясеться...
якби не Ти, Чистий, не та даль –
чим було б моє серце??...


Хто кого думає –
сліз серця
світла печаль причащає
о Боже!..


3

Розтяжка-тяглість –
а вже йде
по цім
житті.
«Розтяжка» вродиться
на Висоті –
як дихає у океан –
               оця –
громада скель
із вусами
зеленими
із ялівця!


Таця! –
й хто з благ
і наг
і хтось в одежі з противаг –
тож прокладається
і до Отця й задля Отця!


І протягається
вся живність
ваг!!


4

О диво!
і страшне –
правдиве:
«О як ти весь вже в висоті…
і добре буде – лиш
на висоті!!»

Отця!
Все до Отця!!

06.04.2019,
зайшло на Благовіщення…