Укр. Останн1й день

Останній день, чи тиждень залишився
тоді, якому я по праву не скорився,
і я живу один до цього часу
та згадую колишні дні прогресу.
Тоді там все було, було що їсти й пити,
харчі не треба в смітнику шукати,
жили у світлій та у теплій хаті
і не було багатих та магнатів.
До нас давно прийшли буремні дні,
а люди ніби в наркотичнім сні,
і ніби всі під впливом олігархів
сліпі вступають до злоччинних партій.
Коли ж вони проснуться від наркозу,
щоб соціальну знищити проказу,
щоб люди не були під чужим впливом
та мали посмішку веселу та щасливу.
А зараз ще не все у нас пропало
скульптури знищили вандали,
колишні охоронці вже не працездатні,
і скоро мабуть стануть безриобітні,
вони не знають як їм зараз бути,
кому залишені останніі дні служити.
Чи олігархам, чи простому люду,
чи може вуличному в балаклавах блуду,
і лише дивляться як гинуть постаменти,
і що в цій  Україні, роблять рудименти.