Я дякую вам, вчителі мої чутливі,
Ви думку кинути допомогли шкідливу,
Що мова рідна зайва й непотрібна
В житті моєму буде. Хлопче бідний,
Невже забути можна Батьківщину,
Чи зрадити любов до України?
Вона ж тебе, сердешна, колихала
Та малюку пісні свої співала.
Лани твої, Вкраїно, і тополі,
Ліси і ріки, гори твої й доли…
Та жодного квіточка не забуду
Аж, доки, жити на цім світі буду!
Щиро дякую
© Copyright: Владимир Ружицкий, 2019
Свидетельство о публикации №119040602863
Свидетельство о публикации №119040602863
Рецензии