Л. Костенко. Як холодно!

Как холодно! Акация в цвету
стоит как люстра над сырым асфальтом
и оком золотым - звезда и грусть
и электричка вскрикнула контральто

А я иду. Так ходят скрипачи
чтоб музыку не всколыхнуть словами
единый миг -  от неба до земли
вот так наедине остаться с Вами

И Вы быть может шли в минуту ту
страданье чистое так терпеливо пряча
Как холодно! Акация в цвету               
Как холодно! Душа за вами плачет.





оригинал:

Як холодно! Акація цвіте
стоїть як люстра над сирим асфальтом
сумної зірки око золоте
і електричка скрикнула контральто

Я тихо йду. Так ходять скрипалі
не сколихнувши музику словами
єдина мить - від неба до землі
отак побути наодинці з Вами

Ви теж мабуть десь тихо ідете
Страждання наше чисте і терпляче
Як холодно! Акація цвіте
Як холодно! Душа за Вами плаче

#Ліна_Костенко


Рецензии