Я Богу молилась: «О Боже, мій Боже!
Мені чоловіка такого ти дай,
Щоб був він лицем і душею пригожим,
І щоби життя з ним було - наче рай!
Молилась я довго, молилась завзято,
І в дар чоловіка послав мені Бог:
Лицем він – як ангел, в роботі – як трактор,
Як полум’я – ласки й утіхи його!
Знаходить слова він для мене ласкаві,
І з радістю я потрапляю в полон.
А вранці в постелю несе мені каву –
О Боже, о Боже! Невже це не сон?
Один лиш недолік псує чоловіка,
Що він – атеїст… Не моя в цім вина.
За це він покараний Богом навіки,
За це і дісталась йому Сатана!
Небесний подарунок
© Copyright: Анатолий Потиенко, 2019
Свидетельство о публикации №119040104018
Свидетельство о публикации №119040104018
Рецензии
Бачили очi, що купували...:-)))
З повагою, теплом та посмiшкою, Таiсiя
Принадлежащая Изиде 01.04.2019 17:42 • Заявить о нарушении
З повагою, теплом та посмiшкою, Таiсiя
Принадлежащая Изиде 01.04.2019 17:42 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.