Поема
1
і це не ти втікаєш
від чорноти
саможалю — а
сніг
іде!
це Я тебе люблю...
якомусь королю
це і припало
«я тебе люблю»
навіщо королю?
якому королю?
це не марнота над
загалами
й не опахала
й не те, що
так від мене закривало
це «я тебе люблю»...
це
Я тебе люблю!
2
і сніг іде —
це Я
тебе
люблю
а то не ти
втікаєш
від сірості саможалю
все сніг укрив —
то Я тебе люблю!!
мов відірвалось
і над снігом
все літа
і щось пита
і з шапок не
зміта
3
це ти поспиш
чи Я тебе просплю?
Я біла даль
чи Я — світла печаль?
про що Мені
в кого спитати
світліється в тобі
що Я — люблю?
чи схочеш
встати?
4
не штука впасти
варто встати!!
світлій душі —
освітленій —
злітати!
і весело сніжки
кидати
як стать дітьми!!
мов ти
злетів-злетіла
у вирій чистоти!
і в сніжках Я —
це мама й тато
і — ти!
Я — для мети!
26.11.2018
це Я тебе люблю
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2019
Свидетельство о публикации №119040103611
Свидетельство о публикации №119040103611
Рецензии