Медуза

А я прагла лишень бути ніжною…
Вже волосся твоє – кам’яне.
Твої зорі – застиглими вишнями –
Більш не пестять, не тішать мене.

В мармуровому погляді спраглому,
Відбиваються блискавки змій.
Як же мною в мене тебе вкрадено?
Ти навіки і мій, і нічий…


30.03.19


Рецензии