Медуза
Вже волосся твоє – кам’яне.
Твої зорі – застиглими вишнями –
Більш не пестять, не тішать мене.
В мармуровому погляді спраглому,
Відбиваються блискавки змій.
Як же мною в мене тебе вкрадено?
Ти навіки і мій, і нічий…
30.03.19
Свидетельство о публикации №119033110309