Дощ

Він не сіється, ні, він спадає з небес
Безкінечними низками крапель.
Заворожує розум невпинний процес -
Ніби в Божі горнила потрапив.

Пил і підлість сердець, як цвяхами, вбива
В землю-неньку, в глибоку могилу.
Зір очищує, маски брехливі змива,
Виполіскує душу безсилу.

Бруд буденщини, сірість набридлих турбот
Монотонно ущент розчиняє.
І напоює святістю вишніх щедрот,
Свіжим подихом світ овіває.

Квітень 2016, 30.03.2019, Маріуполь


Рецензии
Очень хорошо, глубокомысленно хоть и просто! Красота в простоте! Признателен! Извините что не на украинском, читаю, перевожу, пишу... но давно не практиковался.

Анатолий Бай

Анатолий Бай   08.06.2019 10:22     Заявить о нарушении
Спасибо! Доброе слово на любом языке приятно)))

Елена Кулигина   08.06.2019 20:16   Заявить о нарушении