Дощ
Безкінечними низками крапель.
Заворожує розум невпинний процес -
Ніби в Божі горнила потрапив.
Пил і підлість сердець, як цвяхами, вбива
В землю-неньку, в глибоку могилу.
Зір очищує, маски брехливі змива,
Виполіскує душу безсилу.
Бруд буденщини, сірість набридлих турбот
Монотонно ущент розчиняє.
І напоює святістю вишніх щедрот,
Свіжим подихом світ овіває.
Квітень 2016, 30.03.2019, Маріуполь
Свидетельство о публикации №119033009864
Анатолий Бай
Анатолий Бай 08.06.2019 10:22 Заявить о нарушении