зоріє...
привид миє ноги нОчі вперто,
прогріє,
залиє свіжого світанку за край ока
видінням,
прозріє,
латаття біле заснує болото смутку,
піде
ва-банк з душею доля непроста спросоння,
в'яло,
застигне в жилах кров,
з ворожих нервів
пелехи змотаються,
змиються
жахіття думки із крихкої пам'яті,
камінь
наріжний забудеться,
покриє мох земельку довкруж калини-"донечки"
на часі,
земними тінями/захриплим голосом
залишиться
минувшина,
молитвами/спокутою
пом'якне серце,
сльозИ солоної щирістю
збагачені,
немало триватиме важке відкуплення,
не днями
кінця чекатиме
світів своїх,
роками,
і неземними також.
чи розумієш?
і як тобі картина?
знана?
14:15-17:14
29.03.2019
схематично. життя спокута чорного
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119032907893
Свидетельство о публикации №119032907893
Рецензии