Полiт душi

Магічна тиша ночі
Приспала божий світ.
І грішний Ангел розправляє крила.
Зліта душа у свій стрімкий політ
І небо надає їй  сили.
Все спить,все ніжиться,
І в сонних мріях, мліє.
Ще вище  і  торкається зірок!
Сама любов її несе на крилах.
І вже не бранка - вільна,вільна!
Вся зіткана із світла і любові.
Не зупинити цей політ.
У просторі і понад часом нині.
І що їй там , то знає лише Бог.
Та час іде собі поволі.
Крізь мить,крізь день  - за кроком-крок.


Рецензии