Коло млина
В чістім полі є стежина
Що до шляху від села.
Зустрічати Мати сина,
Із невісткою пішла.
Йшли удвох а поруч стежки
Зеленіла нехворощ.
Бо із неба як сльозинки
Залітає в коси дощ.
Не забув і син стежину,
Аж біжить назустріч нам.
Обнімає наречену
Тече радість по щокам.
Мої думи бьють як хвиля
В морі синім по скалі.
Ось ця Ангельска хвилина,
Найдорожча – на землі.
У селі ще люди спали,
Ще не сплакались кущі.
Йшли утрьох а вишні слали,
Цвіт рожевий по траві!
5 лютого 2013 року.
Свидетельство о публикации №119032801664