Вершина гори
Стояло Місто під горою
Терни та квіти там ростуть.
Вершина тронута грозою,
Вітри, сніги по ній метуть.
Тут літаки скидали бомби,
Вершину рвали у Війну!
А потім всі Солдати встали,
Одіті в Бронзу і броню.
Приспів:
За чорно синьою горою,
На схилу радісного дня,
Порозпрягали хлопці коні,
Та й полягали спочивать.
Чи так їм спиться непогано,
Чи кожен встати вже не зміг,
Пасуться коні під курганом.
Чекають вершників своїх.
Пливли над Містом, чорні хмари,
В снігу горіли терники,
Солдати мужньо захищали,
Свою ВІТЧИЗНУ у Війні.
Тепер на цім Кургані СТЕЛЛА!!!
У небо високо стоїть.
На білих плитах написали
-До Перемоги хто не встиг.
6 березня 2013 року.
Свидетельство о публикации №119032801473