Соната в Рими

Соната в Рими.
Йордан Кирев
***
Щурецът цяла нощ не спа,
редеше лунната соната.
Дочула вечната творба,
зад облак строг изгря луната.
*
Тя вплете в твоята коса
изящна панделка сребриста,
наниза капчици роса,
подарък,цял гердан мъниста.
*
И в огледалната вода,
дар дето ручеят разлива
видях лицето на звезда-
бе с грация на самодива.
*
Блажени съчки и треви.
О, сбогом нощ незабравима!!!
Прекрасно беше,но уви...
Събудих се без теб любима.

***

СОНАТА В РИФМАХ.

Йордан Кирев.

***
Авторизованный перевод с болгарского:
Ольга Мальцева-Арзиани.
***
Кузнечик ночь провел без сна
Сонату Лунную играя.
Услышав музыку, Луна
Взошла, собой мир освещая.
***
Она вплела в твою косу
Изящный бант из нитей лунных.
В мониста превратив росу,
Всё подарила деве юной.
***
Ручья зеркальная вода
Лесную фею отражала,
Она светилась, как звезда
И грациозно танцевала.
***
Благословенна эта ночь,
Восторг любви неповторимой.
Увы, умчался сон мой прочь.
Проснулся без своей любимой.

*****

*  *  *
СОНАТА В РИМАХ

Йордан Кирев

(вільний переклад П.Голубкова)


;Цвіркун всю ніч провів без сну,

Десь Місячну Сонату грає.

Почувши музику сумну,

Йому сам Місяць підспіває.


Кохана вже вплела в косу

Бант з ниток місячних«відлуння».

В намиста «втіливши» росу,

Ніч дарувала діві юній.


Струмка дзеркального вода

Цю фею всю відображала,

Вона, як зірка молода,

Так граціозно танцювала…


Чарівний аромат трави…

Та ніч – божественна, як рима!!!

На жаль, все зникло з голови…

Соната ця – не повторима.

*  *  *