Кохання i ненависть
недалеко.
Й лише крок відділяє життя
від смерті.
А між ними часу ковток.
І короткі буття моменти.
Ходить щастя між цих берегів,
ми за ним біжимо слідом.
Серед сірості слів і днів,
часом , маримо в летаргії.
На мостах, перетлілих вузьких,
стоїмо в сподіванні на диво.
Від кохання до втрати мить,
і роки до нього летіти.
До ненависті бігти добу,
і так довго назустріч любові.
А зустрівши просто замри!
Щастя в тиші живе і твОриться.
Не сполохай, воно твоє.
Не загадуй, нехай зігріється.
Свидетельство о публикации №119032605794