І навіть коли все падає з рук,
І навіть коли все дістало,
До мене злітає, мов білий крук,
Мов місяця срібне кружало,
Мій друг, що приходить з той бік люстра...
І ангела очі сині
Мовчазно шепочуть: „Це просто гра.
З тобою цей смуток – нині.
А завтра – знайдеться з мого пера
Новий твій день, білим білий.
Що хоч намалюєш, а ця мара
Розвіється сірим пилом.”
22.03.19
Ангела очi синi
© Copyright: Наталка Змиивна, 2019
Свидетельство о публикации №119032309638
Свидетельство о публикации №119032309638
Рецензии