Щасття своє все дітям роздала!
Віддала внукам тим що в мене є!
Усіх Заботою! Й Любовью зігрівала,
І досі серденько болить за них моє!
Скільки років, як птахи пролетіли,
Коси мої набрались сивини.
Я в слід рокам всі думки посилаю,
Не знаю чи почують їх вони.
я прошу їх не просто відлітати,
слід оставляти в цім житті що є.
Роки оставили мені на пам'ять,
Дітей і внуків в них щасття моє.
Надіюсь що і правнуків побачу,
зігрію я їх на своїх руках.
І їх так як дітей буду кохати,
І вповивати в теплих пелюшках.
Щоб сили і здоров'я набирались,
В життя дорогу щоб свою знайшли.
Мене щоб добрим словом вспоминали,
І помнили під чиїм крилом росли.
23.03.19 г.
523. Щоб добрим словом мене вспоминали
© Copyright: Людмила Мадзур Анатольевна, 2019
Свидетельство о публикации №119032304269
Свидетельство о публикации №119032304269
Рецензии