Березень

Я плачу, плачу, знов утрата.
Вже третя чорна пастка-смерть.
Весна, мов крук, летить затято
І вириває з корнем геть

Усіх старих, життю ворожих,
Хто ворожити не зумів,
Таких знайомих і хороших,
Щоб хтось їх перехоронив

Допоки ще  в сумнім склепінні
Геть непритомні й неживі
По стінці сунуть чорні тіні
І чорні пасма грозові.


Рецензии