Я залишив давно свій рідний край,
широкі Миколаївстькі простори,
доброзичливих, та не простих людей,
та ті річки, що входять в Чорне море.
Залишив, але не проміняв,
і за ним сумую та жалкую,
довгий час без нього проживав,
і завжди його я пам"ятаю.
Де б не був я, де б не проживав,
я завжди про край свій пам"ятаю,
там пшениці запах відчував,
та й до цього часу відчуваю.
Різнотравя на далеких схилах,
васильки, кульбаби ми вдихали,
з братом там не раз траву косили
та додому на гарбі возили.
Швидко пролетіли всі роки,
а життя немов і не було,
вчора ми були ще юнаки,
зараз скроні, снігом замело.
Укр. Р1дний край
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119032007408
Свидетельство о публикации №119032007408
Рецензии