-Хотiв би я тебе спитати,
Але не буду, не буду*,
Чому таку зростила мати,
На моє щастя чи біду...
-Тебе б хотіла обійняти,
Але не буду не, буду*,
Повинна вузи шанувати,
Зустрівши погляд, обійду...
-Чому кохання невгамовне,
То так пече, а то болить...
-І є бажання молитовне,
Хоча б на мить все зупинить.
-Щоб раз поглянути у очі,
Відчути їхню глибочінь...
-Віддати серце. що клекоче,
Відчути крила, височінь...
-Не знаю маю, чи не маю,
Але не буду, не буду*,
Хай соловей співає в гаї,
Такої вже я не найду...
-Думки, уява мої грішні,
Але не буду, не буду,
Бо долі дав нам всім Всевишній,
До ніг у храмі припаду...
Бо це кохання невгамовне
Обом пече і ще болить,
А те бажання молитовне,
Обом потрібно зупинить,
Бо повні сліз кохані очі,
Згасає їхня глибочінь,
Сумління кожному шепоче,
Позаду вже пора цвітінь...
* - наголос(ударение)
П.В.М. 17.03.2019г.
Хотiв би я тебе спитати...
© Copyright: Владимир Прохода, 2019
Свидетельство о публикации №119032000542
Свидетельство о публикации №119032000542
Рецензии