Мой Эдем

І знову ступаю по рідній землі,
Вдихаю прозоре повітря
І згадую юності світлої дні,
Що канули в вир, мов повір’я.

Але не забути мені цей Едем,
Де вперше пізнала кохання.
Твій перший дарунок — букет хризантем,
На щиру любов сподівання.

Вмить  згадую теплу жовтневу ту ніч
І в промені сонця світанок.
Притиснув до себе мене і мовчиш.
 Так вперше стрічаємо ранок.

Той ранок навіки з тобою вінчав,
Це я зрозуміла відразу.
Повірила — ти мій надійний причал.
З тих пір не жаліла ні разу.

Багато в житті нам прийшлось пережить,
Та й радощів знали немало,
Але, щоб по рідній землі походить -
Завжди лиш часу бракувало.

Тебе вже немає на світі давно,
Та я не забуду ніколи
Ту ніжність, що ти дарував, і тепло,
І погляд до болю знайомий.


Рецензии
Дорогая Верочка!

Стихи удивительно щемящие, трогательные...)
Перевела тоже: перевод на стр. авторской висит у меня пока.

Но прежде СПАСИБО Вам от души за Ваш труд по изданию совместной книги стихов!..
Она и издана хорошо, и впечатление произвела на тех, кому подарена.
С эстетическим и этическим наслаждением прочла Ваш рассказ Зоя Зоренька...Чудо!)
(откликнусь попозже)

Сил и здоровья в это непростое время.Пусть хоть что-то радует Вас!а Любви - спасиБо, что была и в Вашей жизни - пусть чаще и нежнее греют воспоминания о ней...о Нём.

Уважительно,
Светлана

Светлана Груздева   06.06.2020 17:30     Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2020/06/06/6234
(дала ссылку на перевод всё же..)

Светлана Груздева   06.06.2020 18:13   Заявить о нарушении
Спасибо, Света, за приятный отзыв про альманах. Я всегда буду счастлива сотрудничать с тобой. Сейчас у нас новая рубрика "Бессмертный полк". Уже 87 альманах заканчиваю собирать, но эта рубрика будет до 90 альманаха.
Обнимаю Вера

Вера Кириченко   06.06.2020 22:20   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.