Мой Эдем
Вдихаю прозоре повітря
І згадую юності світлої дні,
Що канули в вир, мов повір’я.
Але не забути мені цей Едем,
Де вперше пізнала кохання.
Твій перший дарунок — букет хризантем,
На щиру любов сподівання.
Вмить згадую теплу жовтневу ту ніч
І в промені сонця світанок.
Притиснув до себе мене і мовчиш.
Так вперше стрічаємо ранок.
Той ранок навіки з тобою вінчав,
Це я зрозуміла відразу.
Повірила — ти мій надійний причал.
З тих пір не жаліла ні разу.
Багато в житті нам прийшлось пережить,
Та й радощів знали немало,
Але, щоб по рідній землі походить -
Завжди лиш часу бракувало.
Тебе вже немає на світі давно,
Та я не забуду ніколи
Ту ніжність, що ти дарував, і тепло,
І погляд до болю знайомий.
Свидетельство о публикации №119031902994
Стихи удивительно щемящие, трогательные...)
Перевела тоже: перевод на стр. авторской висит у меня пока.
Но прежде СПАСИБО Вам от души за Ваш труд по изданию совместной книги стихов!..
Она и издана хорошо, и впечатление произвела на тех, кому подарена.
С эстетическим и этическим наслаждением прочла Ваш рассказ Зоя Зоренька...Чудо!)
(откликнусь попозже)
Сил и здоровья в это непростое время.Пусть хоть что-то радует Вас!а Любви - спасиБо, что была и в Вашей жизни - пусть чаще и нежнее греют воспоминания о ней...о Нём.
Уважительно,
Светлана
Светлана Груздева 06.06.2020 17:30 Заявить о нарушении
(дала ссылку на перевод всё же..)
Светлана Груздева 06.06.2020 18:13 Заявить о нарушении
Обнимаю Вера
Вера Кириченко 06.06.2020 22:20 Заявить о нарушении