Ти не зрiкся в засланнi Вкраiни

Клавдия Дмитрив
Ти не зрікся   в засланні Вкраїни,
Не цурався ти  рідної  мови,
Зігрівали батьківськії стіни.
Тебе закули в важкії окови.

Ти не зрікся   в засланні  Вкраїни,
Ти не кляв  свою тяжкую долю.
Ти бачив , як  люд простий гине,
Ти бачив  кріпацьку  неволю.

Ти не зрікся  в  засланні Вкраїни,
Не паплюжив  її ані  словом,
Ти молився за  ню  на  колінах,
Хоч  закутий важким  був оковом.

Ти не  зрікся   в засланні  Вкраїни.
Був  душею   і серцем ти  з  нею.
Серце в грудях стискалось  і  в піт не раз  кине
Від згадки  ,як босий  ходив ти землею.

Ти не зрікся  в засланні Вкраїни.
Про  неї  ти  думав  багато.
Від  думки про все  аж  кров  в жилах стине.
Не боявся  ні пана , ні ката.

Ти  не зрікся   в засланні  Вкраїни.
З тебе нам приклад всім  брати.
Господь нас  в  біді не покине,
І  віри ніяк не  втрачати.

16.03.2019 р.


© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119031800262
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Клавдия Дмитрив
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Клавдия Дмитрив