М яке щастя

М’яке щастя
Поема

1

А що цим землям
зробить ноги
якщо не твердь
не смерть
поглинута вже
Перемогою?
Кому ця участь –
серце як готове?
Ісус же м’яке щастя!
Яке і де народиться це слово?
Коли і  ким –
з яким причастям
народиться
солодке слово?


2

Солодкий мед –
й зразу щасливе слово
Любов –
зразу щасливе слово


душе моя німа,
як ти тримаєшся за слово,
якого ще нема?!


і в сон схилятиме –
щоб у душі я плакав...


чи то я падав
          із летючого коня?
Боже! то Ти мене
           возив по лоні
                дня?
то я Тебе дістав?
чи Дух оце дістало!
нехай я падав! –
            а –
         розбитись
         не давало...


чи Ти мене ловив?
чи швидше Дух і Мати?
ловило їх? – як і вони колись
це Неможливе Щастя?


що неможливе
для приматів
у сонці пальці –
як – тримати?


о ти! душе німа!
як ти тримаєшся за слово,
що не народжене?
бо я у Космосі –
його ж то ще нема!!!
ще крикнуть з Церкви:
«Бог і він!» –
і дзвін!
чом калатає?
чом цей дзвін!!
чи Ти дістав –
щоб калатати?


душе заплакана, щаслива і німа,
як ти тримаєшся за слово,
якого ще нема???


...бай, бай, о музико, лети –
нема...
бай, співе із грудей,
це ти про сонце,
а це, що скрізь й ніде? –
о так, нема...


ликуй, душе страхітлива,
засяй!
й яса красна – німа!!
то майже ще нічого
і нема
о, майже?
трусне мене –
й святе причастя!


мов в серце вкинеться
немов прийде –
          де фіолетово
          і фІгово
          й фігОво!
щонайсолодшеє
само-Божественійше слово!!
що ж, так тримаюся...


щасливий світ?
нещасний? –
чи він відкине
              щастя слово?..
ово – щасливії...
о ви! нещасні!!!


3

Ох, люди світу...
Ще те щастя
бачиться в багатствах...
а м’яке щастя – само
дивиться багатства...(!)
з душі угору...
де Христос...
й тим розквітає!

О, влада вічна –
м’яке щастя!!
ой, в Христа слово
радо утікають...
в поетові Поета слово –
і насолода вся поезпричастя...
ця влада щастя?
Вся – влада щастя!!!


Ти влада вічна,
м’яке щастя.
Щож, м’яке
щастя – Христа щастя:
з душі – ще й дивиться багатства
вся насолода – як поезпричастя
й цілунок Духа оживляє!
ще й обіцяється благословіннями –
спасіння!..
( ну ви,
ви що-небудь понімаєтє?
і Церква?
слова Христа
нє прінімаєтє?..)
Поет з Христом –
летюче знає.


Що буде вечором не знає –
тупа і сліпа
влада
а тільки б’є і обпікає
й сама при заході конає!
Бог обливає...
Десь кров’ю
а десь ще руками
музика
гами
діток любить...
мамі в сім’ї неповній
святі ноги обмиває...


НіжЕ!
ні? це, глухні,
ви не знаєте??
А в небі Бог,
ви в дурачка перекидаєтесь?
Моліть!
хитайте діл  і несхитанність!!
в колоді дурники злочинні –
ви вже отримали
за чином
скаредну мзду!
скареднії!!
багаті ззаду
чи спереду!!!
Дрібні! Старі! –
Мільярди, ви не знаєте,
вже чи потрібні!..


А що цим землям
зробить ноги
якщо не твердь
не смерть
поглинута
вже Перемогою?
Поет з Христом перемагає!!


Смерть переможена –
це  слово знає...
Й всі люди люблять –
владу щастя!

15,17. 03. 2019, з причастям