Я, в цю ніч,повернулась у минуле своє.
У мій сад і на луки зелені.
Де вирує життя і квітує земля
і не можуть там жити без мене.
Я біжу по траві і співаю пісень,
ніжний вітер вплітається в коси.
Там татусь, молодий, у ранковій росі вистеляє рівненькі покоси.
Я щаслива мала в його сильних
руках.
І нема ще ні болю, ні горя.
Лише сонце у квітах. Лише вітер
у косах і мій батько в духмяному
полі.
Сон
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119031700371
Свидетельство о публикации №119031700371
Рецензии
