Вечірню тишу музика зірвала,
І поплила над темною рікою...
Летіли звуки над поснулим містом,
І танцювали в хвилях над водою,
Колись такий вже був чарівний вечір.
Нас нині доля розвела з тобою.
Навіщо плачеш невгамовна скрипко,-
Сумна ця музика тривожить сон.
Чи може знову заблукав десь вітер
в самотніх шатах, осені назло.
Про що ти плачеш ніжна моя скрипко,
Чом бродиш у садах нічною тінню,
Торкаєш в серці те що відійшло.
Порви струну бо все тепер минуло.
Вечірню тишу скрипка розпинала,
Мелодія печальна все лунала,
Нічною птахою летіла в небеса
І танула у хвилях, і зірках....
Скрипка грала
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119031700317
Свидетельство о публикации №119031700317
Рецензии
