Любим друзям

Моя  знесилена країно!
Куди ти йдеш,  і хто веде?
Напевно, скоро і руїни
Сльозою око не знайде.

Поглянь навкруг, наш „любий друже”,
Народу в злиднях – жити зле!
Кому ж насправді влада служить –
Сам біс мабуть не розбере!

Сидять невігласи пихаті
У владних кріслах, – королі!
А в щирій українській хаті 
Останні крихти на столі...


Рецензии