Коли я очі закриваю
весь час я бачу образ твіій,
твою покірність відчуваю
та втрату неповторних днів.
Тебе я думаю, забули,
кого ти щиро так любила,
кому ти ласку дарувала,
кого кровинкою назвала.
Тебе згадав я з почуттям,
твою роботу непід силу,
ти всім продовжила життя,
лише для себе не хватило.
Душа немов поламана верба
на серці залишила свої рани,
немає радостіі, одна лише журба
яка як сонце хилиться багряне.
Укр. Коли я оч1 закриваю
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119031605127
Свидетельство о публикации №119031605127
Рецензии