Надімною сонце світить,
чисте небо і без хмар,
а мені все мало літа
та дівочих ніжзних чар.
В полі миаки та волошки,
всюди сині ввввасильки,
без кінця кружляють пташки
над гнііздом де діточки.
На галявині береза
та нескошена трава,
а мені все сняться грози
та безжалісні слова.
Я б на тебе подивився,
на твої небесні очі,
чи колись я помилився,
коли бачив середночсі.
Очі вицвіли на сонці,
стали світлі та сумні,
а мені ще довго снитяться
очі ніби неземн.
Укр. Над1мною сонце
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119031604812
Свидетельство о публикации №119031604812
Рецензии