Крейда

КРЕЙДА.

Кіньми крейду циган возить, кричить, аж співає:
«Крейди, баби! Крейди, баби!» У селі лунає.
Вибігае молодиця із відром, бо хоче
На цигана подивиться – в йього чорні очі.

Нагадала ж бо циганка: хто буде співати
«Крейди, баби! Крейди, баби,» зазивай до хати.
«Наберіть мені відерце принесіть до хати».
Щось колотить мое серце: як йього зазвати.

Двері щиро відчиняю:» Проходьте, будь ласка!»
Та й горілку наливаю, «Ось сало й ковбаска!»
« Чи це ви отой співака, що мені гадали!»
Циган вуси розгортае, дивиться на сало.

«Я Ганнуся, я Ганнуся!» танцюе вприсядку
Та й із табору згадала. Мале циганчатко.
«Я циганів не боялась. В табір мчала рано.
Тільки Мати все лякала: Вкрадуть там цигани!»

«Забери мене з собою, буду торгувати!»
«Ой Ганнусю, Ой Ганнусю, не піду я з хати».
Завели до двору коні. Нема більше рейдів.
Написали на паркані: ПРОДАЕТЬСЯ КРЕЙДА!
25 червня 2008 року.