ОЙ, НЕ, БУДУ, В СВЯТО ВИШИВАТИ.
За, те, що, я, в свято вишивала,
Божа, Мати, мєнє наказала.
На свіданок я прийшла,
А коханого нєма,
Я в гаю ходила,
Зіроньки лічила.
Піду, спитать, до куми Одарки,
Чи, мій, милий, не був коло лавки.
Бо на свято парубки,
Забувають про квітки.
Та ще й про свіданки,
Що їх ждуть до ранку.
Деж, мій, милий, чому забарився,
На, свіданок, в нічку не зьявився.
Місяць світить холодить
В куми світло не горить.
Мабудь милий в хаті,
Залишився спати.
Ой, не, буду, в свято вишивати,
Краще, буду, я в гаю співати.
Та й почують парубки,
Принесуть мені квітки.
Як кого змилую
Того й поцілую.
14 вересня 2013 року.
Ой не буду в свято вишивати
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2019
Свидетельство о публикации №119031604036
Свидетельство о публикации №119031604036
Рецензии