Семiнар i цицьки
Ми прийшли на семінар
Розуму набратись,
Там людей...як на пожар,
Стали роздивлятись.
Троє нас. Ми стоїмо,
Дивимось навкруги,
Недалечко проти нас
Стали три подруги.
Подививсь я на одну,
Почув її голосок,
Стан і ніжки так чудові,
Й по-о-о-вна пазуха цицьок.
Я промовив: - От так, Да!
Є чим вихилятись,
Цицьки ж кілограм по п'ять,
От би повалятись!
Ось заходимо до залу,
В крісла всі сідаєм,
А ОТА стоїть навпроти
Й чогось дожидає.
Так цицьками гарно крутить -
Нене ж моя, нене!
А тоді пливе, пливе
Й сіла біля мене.
Вона в кофті голубій,
І в туфлях модерних.
Скільки ж буде молока
В тих цицьках відерних?!
Ми на тому семінарі
Розуму набрались:
Стан і ніжки, та ще цицьки
В голові зостались.
Виставляю без правки, як написано в 1966 році.
Свидетельство о публикации №119031507197
Даже гарно!
"Люблю українську природу і повну пазуху цицьок!"
Склав вірш поет на семінарі
Василь - мов квітка васильок!
***
З посмішкою.
Евгения Давыдянец 15.03.2019 21:10 Заявить о нарушении