Лише загляну в душу,лише її заспокою.
Дивно блукає погляд знестямившись у журбі.
Наче когось шукає,заполонить собою...
Наче і не знаходить,того когось в юрбі.
Лише загляну трішки та й зупинюсь і нині,
Буду плекати пам'ять,буду в'язати час.
Заколосилось жито,пасмами у долині...
Заколосилось щастя,знову чекаючи нас.
Лише загляну в очі,тому хто поруч стане.
Лише в обличчя гляну,напрочуд згадаю все.
Яке ж бо життя буває,тисячно-багато-гранне...
Скільки зусиль у долю людям воно несе.
(Понкратова.О.В.)
Лише загляну в душу
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119031510244
Свидетельство о публикации №119031510244
Рецензии