Світить сонце, здається гасне,
Може в літі настать зима,
Якщо посмішка твоя ясна,
Не освітить цей світ...пітьма...
Що вкладаємо в слово «мама»?
Зрілість осені, крок весни,
Ту любов, що зціляє рани,
Від подряпини, до душі...
Це безмежж'я тепла і змісту,
І молитва, як крик душі,
І тому наді мною чисте,
Небо, хоч я і нагрішив...
Що вкладаємо в слово «мама»?
Руку помочі, смак життя,
Ти надія моя остання,
Після Бога і каяття.
А без тебе і сонце гасне,
Може в літі настать зима,
Якщо посмішка твоя ясна,
Не освітить мій крок...пітьма...
Що вкладаємо в слово «мама»?
Все дорожче у відчутті,
Понад прірвою, як по ямам,
Ми йдемо, хоч і не святі.
Мама...
© Copyright: Евгений Голоюх, 2019
Свидетельство о публикации №119031309371
Свидетельство о публикации №119031309371
Рецензии